Привет, бро! Расскажу тебе одну историю, как я купила закладки амфетамина и устроила фотосессию на колбасящем угаре. Это было что-то, братан, нереальное!
Вот как все началось: я сидел вечерком в своей коммуне с пацанами, курившие марихуану уже начали колбасить и весело угарать. Мы решили, что нужно поднять уровень нашего угара и поэтому пришли к выводу, что нам нужны новые закладки.
Вместе со своими хомяками начали копаться в Интернете, искать контакты наших друзей по веществам. И тут один мужик предложил нам свежую патию амфетаминчика. Без раздумий, нам с хомяками пришла идея устроить фотосессию на белом.
Какой-то кидала уже попался нам на пути, просил предоплату и исчез. Но это не остановило нас! Мы вновь отправились на поиски, и на этот раз нам повезло. Нам удалось раздобыть амфету!
Как только закладка оказалась в наших руках, мы уже были на вершине модного наркотического пикапа. Было решено сделать фотосессию просто бомбическую!
Стали обсуждать, где бы устроить эту фотосессию. Пока мы были в наркотическом опьянении, все смотрелось как настоящий праздник. Тут пришла идея – сделать это в подвале, где были разные крутые краски и ковры.
Залезли в кабак, пошуршали по закромам и нашли много разного гламурного реквизита для фотосессии: шляпы, очки, бусы, всевозможные маски и перчатки.
Комната превратилась в настоящую лопату эйфории. Мы начали раздеваться, но потом вспомнили, что наркоманы не лезут на фотосессию голыми. Поэтому одели клевые костюмы - у каждого свой стиль.
Когда я взглянула на себя в зеркало, я увидела молодого и стильного наркомана, который без сомнения станет героем наших фотографий. Я была на редкость взволнована и с ухмылкой от восторга сказала своим друзьям, что будет первая фотомоделью!
Фотосессия началась, и мы с хомяками радостно позировали, рассаживаясь на диванах и позируя у стен. Камера фотографа неустанно щелкала, запечатлевая каждую нашу улыбку и глупость, которая нам приходила в голову.
Угар становился все сильнее, и наша энергия колбасила нас изнутри. Нам казалось, что фотосессия вечность, потому что время останавливалось в этой комнате.
Ах, как это круто! Каждой фотографии мы придавали свое наркотическое настроение, ни один снимок не был похож на другой. Мы естественно давали позу "виселицы" или демонстрировали кубарь. Такая неформальная эстетика буквально пропитывала нас.
Это был идеальный способ отдохнуть от серых будней, в которых нам всем приходится волочиться. Мы глумились над этими "попрошайками жизни" и наслаждались каждым мгновением свободы.
Потом пришла пора завершать нашу шикарную фотосессию. Мы с улыбкой на лицах раздобыли бутылку шикарного виски и стали праздновать успешное завершение нашего творчества.
Когда все фотографии были готовы, мы снова угарали, смотря на них. Все вместе пили и показывали друг другу эти наши шедевры. Нас охватывало ощущение, что мы воскрешаем эстетику угара и наркотического опьянения в нашем городе.
И вот так я купила амфетамин и устроила фотосессию, которая навсегда останется в моей памяти.
Но знаешь, братан, всё же не стоит тратить своё время и деньги на эту ахинею.
И помни, дружище, что модно быть в тренде, но быть здоровым – моднее всего! Оставь всю эту амфетаминофотосессию далеко в прошлом и открой новые грани своего собственного счастья!
Так что, не пытайся повторить мой опыт, иди вперед и наслаждайся жизнью, несмотря на все её преграды! Ведь мир предлагает так много удивительных вещей, которые стоят того, чтобы с ними познакомиться. Удачи, бро!
Але-хо-хо! Що тут у нас, народець? Розказуватиму вам сьогодні крутезну історію, як я, наркоман комік, засмоктився амфетаміном і почав шмаляти на пляжі! Взагалі, як тільки я почуваю, що трохи налитувався, у мене виникає мегаідея, і таке завжди виходить. То ж готові до екстазу?
Заготовив я собі купу закладок на цей вихідний, обіцяв собі влаштувати веселу вечірку. І ось вона, довгоочікувана пятнична ніч! Малий, кумик-дистриб'ютор, приїжджає до мене на байку із своїм баяном. І клопітко вибираю для себе дозу мефедрону, щоб дати жару без папараці. Але треба бути обережним, уникати всяких мамонтів, бо тут може вискочити один з них, і приділити мене зайвої уваги. Я ж не маю часу на таких дрянь.
Отож я кидаюся швидкісно курити свою шняжку. І тут, під польотом моїх мірських турбогвинтів, я відчуваю, як цей стимулюючий сплав очіплює моє тіло, даруючи неймовірне екстатичне блаженство. Вечір стає яскравішим, звуки музики мов сексуальні зайчики, що побігли вигадати нові пози. І я, як художник-експериментатор, показую своїм друзям, що таке справжня свобода від уявних меж і стереотипів.
А в якийсь момент, як уже вся компанія відчуває внутрішній адреналін, я пропоную потоваришувати на пляж, щоб розвантажитися від всіх наших "шалених витворів мистецтва". Тут якраз ідеальне місце для величезного веселого шоу. Кругом тільки народ, пляжні парасольки, крихка веселка бікіні і одні штани розміру XXXL. Ну а ми, злих коміків, зі своїми чорними сорочками і вогненними очима, вирішуємо показати всім, як влетіти в неймовірну атмосферу мандрівки по уявних просторах.
На сцені гримить рок-н-ролл, а ми підтягуємося до рок-н-роллу своєю шняжкою. Іноді і шмаляти треба з рокерським задором! Ми рухаємося, як астронавти на місячній поверхні, словно головні герої фільмів про постапокаліпсис. А потім, вирішуючи покорити цілий світ, я починаю свій виступ-імпровізацію. Шоу від наркомана-коміка! Бадьорі глядачі раптом вуетають, особливо, коли я починаю розповідати про свої пригоди з мефедроном.
"Але, діти, не повторюйте мої помилки! Хоч меф тягне на себе як магніт, він же може змінити тебе настільки, що ти починаєш виростати собі роги на голові і розказувати всім про життя на Юпітері!"
Але поки я розповідав крутезну історію, вже смеркало. І ми з командою вирішуємо перетворити пляж в лазурну дискотеку. Музика, світло, танці – все по-дорослому з голлівудським блеском. І тут я, ефектно швидко починаю забувати про свої наркотичні пригоди та віддаюся щасливому пляжному безладдю. Ловлю хвилі екстазу, все літає навкруги, мерехтить, ніби невловима вітрина в нічних вікнах. Ми всі стаємо одним цілим, багатогранним фірмаментом, що палає неможливими кольорами.
Час летить, а я все ще на хвилі ейфорії, підбадьорений своїми наркотичними ілюзіями. Розповідаю афторитетній публіці свої умори, як шукаю цінні закладки на крихкій нічній зорі. І тут, коли сонце починає з'являтися на обрії, ми всі втрачаємо свій адреналін і ветер розвіває наші мокрі волосся врівні з морськими хвилями.
Зморшки від нічних танців та пригод проростають на моєму обличчі, нагадуючи мені про те, що ілюзії сходять на ніч. Але це не кінець, це лише початок нової історії. Мені захотілося втягнути цілий світ у свій комедійний вир, показати кожному, що наркотики – це всього лиш спосіб вийти за межі, відчути усю красу та адреналін життя без обмежень. А ви готові на екстремальну подорож у світ комічного наркозу?